«Обговорення конституції народом — це такий "совок"»

Нову конституцію Криму, що передбачає обрання глави регіону депутатами і зберігає за Держрадою кадрові повноваження, може бути прийнято парламентом республіки вже до 10 квітня. Про те, чого очікувати від конституції першої «територіальної республіки» у складі РФ, кореспондентові “Ъ” МАКСИМУ ІВАНОВУ розповів глава конституційної комісії, перший віце-спікер Держради Криму ГРИГОРІЙ ІОФФЕ.

— У вас жорсткі строки щодо підготовки конституції?

— Ми йдемо неуторованним шляхом. У новітній історії ще не було прецеденту, щоб до Росії приєднувався суб'єкт федерації. Крім цього, до моменту приєднання Крим уже мав якусь подобу державної форми як автономної республіки, мав і свою конституцію. Наприклад, у Київській області немає конституції, а в нас була.

— Так вона діє й зараз.

— Можна сказати, що конституція Криму діє в тих положеннях, які не суперечать Конституції РФ, але це просто гарна формула. Тому що майже все, що є в конституції Криму, у Росії не діє — за винятком гімну, прапора, герба й так далі. А саме існування суб'єкта в РФ без конституції з правової точки зору теж є нонсенсом. Цим обумовлені короткі строки підготовки документа. Але це не означає, що хтось нам сказав: два тижні, і все. Це ми самі собі так визначили.

Тим паче, що конституційний процес у нас відбувається не на порожньому місці. Розпочинаючи перше засідання конституційної комісії, я спеціально нагадав конституційну історію Криму. І ця історія драматична. Це буде вже четверта конституція в новітній історії. Конституція 1992 року, яку ми прийняли після проведення референдуму про відтворення автономії в 1991 році, була, по суті, конституцією держави — там є всі ознаки її, за винятком грошей, армії й так далі. Але слабка українська держава, яка на той час сама не мала конституції, тільки-но її прийняла, відразу скасувала нашу конституцію. Потім було ще кілька спроб, поки ми не одержали основний закон 1998 року, що був більшою мірою декларативним і не зміг забезпечити всіх потреб республіки, перетворивши її на падчерку унітарної України.

Проте створити нову конституцію на основі нашого досвіду досить легко, просто треба адаптувати її до російського законодавства. У нас є межі, за які ми не можемо виходити. Але якщо ці межі порівняти з тими, які були у нас в Україні, то ці межі не просто широкі, а найширші.

— Законодавство суб'єктів РФ основним чином уніфіковане, хоча є винятки. Приміром, конституція Татарстану, що має значно ширші права регіону. На які приклади ви орієнтуєтеся?

— Є ще більш широкі права, наприклад у Дагестані. Ми вивчили всі конституції суб'єктів федерації, згрупували за різними наявними категоріями, подивилися, що підходить, що не підходить. Складність у тому, що вперше як суб'єкт федерації постане не національна, а територіальна республіка. І це при тому, що в Криму живе велика кількість етносів. Кожний з них дійсно унікальний, є й такі, саме існування яких сьогодні поставлене під загрозу, — караїми і кримчаки.

— У договорі й у законі про приєднання говориться, що в Криму будуть три національні мови: російська, українська і кримсько-татарська. Але ж і греки, наприклад, теж можуть претендувати на роль корінного народу?

— У Криму поруч із греками мирно живуть кримські татари, німці, болгари, вірмени. Але ми виходимо з того факту, що в Конституції Росії проголошено, що всі нації та народності рівні. Вибори в РФ проходять на основі рівності, повністю виключаються будь-які квоти або преференції. Злочинно депортовані із Криму в сталінські часи народи, які час від часу нагадують про квоти у владі, повинні це зрозуміти. А крім того, пройшло вже 70 років з моменту депортації. Багато чого зроблено, щоб справедливість перемогла; на жаль, багато чого досі не вирішено. І все-таки навряд чи якийсь народ реально хоче ще 70 років носити на собі знак депортації. Я думаю, якщо зазирнути на якусь сімферопольську дискотеку ввечері й побачити у веселому танку кримських татар і особливо чарівних кримських татарок і сказати: «Хто отут депортований?», — вони заховаються й не захочуть, щоб на чолі таке тавро було. Навпаки.

— Глава уряду або ради міністрів за новою конституцією буде одночасно й главою республіки?

— Ми вивчали різний досвід. Є республіки, де у глави регіону своя окрема адміністрація й окремо є уряд. У проекті ми поки вирішили не городити таку конструкцію. Крім того, є республіки, які очолює людина на посаді президента. У нас в історії вже був не дуже позитивний досвід із президентством, тому дійшли висновку, що взагалі не треба нам такої посади (з 2015 року в РФ глави регіонів не можуть називатися президентами, зараз посада вищої особи не перейменована лише у Татарстані. — “Ъ”).

Будуть враховані речі, які для нас звичні. Рахункова палата у нас була. Але зміниться ситуація з виборчою комісією. Вона буде називатися центральною виборчою комісією. З'являться такі незвичні для Криму фігури, як уповноважені з прав людини, з прав дітей, з ведення бізнесу, громадська палата (хоча й раніше в нас була громадська рада при уряді Криму). Все це ми постаралися вмонтувати в цей документ.

— Зараз депутати Держради Криму займають у тому числі пости в уряді. Поділ виконавчої й законодавчої влади відбудеться?

— Нині парламент у нас непрофесійний, тому поки нічого не заважає депутатові бути ще й членом уряду. Зі 100 депутатів у нас тільки 15 працюють на постійній основі: голова, його заступники і керівники комісій. Але є федеральний закон, де зазначено, що не можна одночасно мати представницький мандат і працювати у виконавчій владі (в Україні такий закон теж, до речі, є). Тому зміниться й сама сутність кримського парламенту. На відміну від нинішнього, майбутній парламент буде приймати закони, а не тільки нормативно-правові акти, як зараз. У конституції буде сказано, що члени уряду не можуть бути депутатами, й навпаки. Якщо буде ухвалено проект, то депутатів буде 80 або 90 — за нормами, які є в Росії (кількість депутатів залежить від кількості виборців), і до 50% цього складу будуть «постійними» парламентарями.

— Питання виборності глави республіки в проекті конституції вирішили?

— Багато хто схиляється до того, щоб обирати його в парламенті. При цьому за парламентом ми одночасно залишаємо право за поданням глави республіки голосувати за інших членів уряду.

— Тобто у Держради будуть додаткові повноваження?

— Проект це припускає. Справа в тому, що Крим до сьогоднішнього дня є в чистому виді парламентською республікою. Це традиційно для Криму, ми ревно за цим стежимо. І намагалися в проекті цієї конституції зберегти міцний баланс гілок влади.

— Російські закони це дозволяють?

— Дозволяють. Хоча практика в Росії пов'язана з тим, що у вас... у нас сильний президент, і тому крен іде убік виконавчих структур. Але у зв'язку з тим, що ми тільки ввійшли (у РФ. — “Ъ”) і йдемо неуторованим шляхом, ми заклали в конституцію своєрідну рівновагу — тоді кожен буде займатися своєю справою.

— Конституційний суд почне діяти одночасно з іншими органами влади?

— Теоретично — так. У нас з'являється можливість мати конституційний суд, чого ніколи в Криму не було. Хоча немає єдності думок, чи потрібен він нам взагалі. Конституційний суд регіону — це варіативна частина, він може бути, а може не бути. Швидше за все, ми відмовимося від цього і у разі необхідності звертатимемося в Конституційний суд Росії. Ми одержимо ще додаткові пропозиції членів конституційної комісії, і ті з них, що будуть лягати в канву, спробуємо використовувати. І сподіваємося, що до кінця цього тижня зможемо винести питання на обговорення.

— Варіант із референдумом щодо прийняття конституції розглядається?

— Про референдум взагалі мови немає. Обговорення конституції народом — це, на мій погляд, псевдодемократія, це такий "совок". Сталінську конституцію обговорювали цілий рік всім Радянським Союзом, і вона була найкращою у світі, і вона не працювала. Тому вважаю, що досить, щоб документ обговорили в експертному співтоваристві — 99% громадян не зобов'язані взагалі розуміти правову мову. Людям все це роз'яснити, звичайно ж, потрібно, але простою, дохідливою мовою. Я сподіваюся, що ми вийдемо на пропозицію провести спеціальну сесію кримського парламенту й на сесії конституцію приймемо — думаю, до 10 квітня. І вже після прийняття конституції ми зможемо повною мірою відчути себе суб'єктом РФ.

— За договором і прийнятим в РФ конституційним законом вибори органів держвлади і Криму, і Севастополя призначені на вересень 2015 року. Чи не прискориться процес після прийняття конституції?

— Строк у нас (депутатів Держради. — “Ъ”) взагалі закінчується у жовтні 2015 року. Коли визначали дати, виходили, очевидно, з того, що кримський парламент став головною діючою силою цієї події (проголошення незалежності й приєднання до Росії. — “Ъ”). І аби не вийшло, мовляв, «зробили свою справу — до побачення, ідіть гуляти», вирішили дотримати політесу. Але все частіше звучать розмови, що все-таки потрібне перезавантаження влади й вибори, мовляв, повинні пройти в 2014 році. Хтось говорить про вересень 2014 року, хтось — про грудень. Як це можна буде зробити з погляду закону, не знаю — може, буде прийнятий якийсь ще додатковий закон. Але поки статус-кво залишається.

Нам ще належить визначити, яке співвідношення буде депутатів, які обираються за пропорційною і мажоритарною системами. Якщо вибори проводити в 2014 році, то я не знаю, які партійні списки будуть, бо у нас тільки-тільки створюються відділення російських партій. Якими вони будуть, ніхто ще не знає. Крім того, у нас іде бурхливий процес набуття громадянства. Але я вважаю, що завершити процес паспортизації за три місяці не так вже й реально.

Максим Іванов