У Ялті обговорили перспективи розвитку Криму як бази санаторно-курортного лікування

У санаторії «Росія» пройшов круглий стіл «Законодавче забезпечення медичної реабілітації й санаторно-курортного лікування», організований Комітетом Державної Думи РФ з питань охорони здоров'я.

У засіданні круглого стола взяли участь глава Комітету Сергій Калашников, голова Постійної комісії Держради Республіки Крим з питань санаторно-курортного комплексу і туризму Олексій Черняк, заступник глави уряду Республіки Сергій Донич, міністр охорони здоров'я РК Петро Михальчевський, керівники кримських санаторіїв і здравниць, а також установ оздоровчого комплексу курортних регіонів Російської Федерації.

Під час зустрічі відбулося обговорення широкого кола питань, пов'язаних з необхідністю активізації розвитку рекреаційного комплексу Криму як курорту для лікування, реабілітації та оздоровлення. Зважаючи на те, що Крим увійшов до складу санаторно-курортного комплексу Російської Федерації, учасники круглого стола звернули увагу на необхідність визначення концепції розвитку регіону для забезпечення медичної реабілітації з урахуванням природно-кліматичних умов, а також наявних наукових розробок у медицині. За цим напрямом у першу чергу необхідно підготувати відповідну законодавчу базу, для чого було запропоновано створити Міжвідомчу регіональну робочу групу.

Глава профільного Комітету Держдуми Сергій Калашников відзначив, що реабілітація та санаторно-курортне лікування є одним з основних напрямів російської охорони здоров'я. Разом з тим, він підкреслив, що для його розвитку поки не створено необхідну законодавчу базу. Після входження півострова до складу Російської Федерації список санаторно-курортних установ країни, фактично, подвоївся. «У Криму створена наймогутніша інфраструктура, однак всі зусилля повинні бути спрямовані на те, щоб систематизувати ресурси Республіки як лікувальної й реабілітаційної бази із профілізацією, спеціалізацією, створенням логістики. Отже, організація санаторно-курортного лікування в Криму повинна бути модернізована, в деяких здравницях це необхідно було зробити ще давно. Кримські здравниці повинні «вписатися» у загальну систему Російської Федерації. Вирішення потребує й чимало проблем, пов'язаних із власністю», — підкреслив С. Калашников, додавши, що в Криму не просто можливо, а необхідно створити цілорічну базу медичної реабілітації найсучаснішого рівня.

У свою чергу О. Черняк звернув увагу на те, що споконвіку Крим позиціонувався як оздоровниця, центр реабілітації. Він нагадав, що медицина в Криму багато років використовувала базу, що залишилася від радянської епохи, не було необхідного розвитку інфраструктури охорони здоров'я республіки, зовсім відсутнє поняття страхової медицини, не оновлювалася матеріально-технічна база, не вистачало фахівців у цій сфері. З огляду на це, «ми повинні вдосконалювати законодавчу базу. Це наше першочергове завдання, і Держрада тепер має всі можливості для законотворчості». О. Черняк зазначив, що всі аспекти розвитку Криму як регіону медичної реабілітації будуть враховані в законі «Про туризм», над підготовкою якого зараз працює профільна комісія Держради. «Санаторно-курортна галузь і туризм дають 75% доходів у бюджет Криму, тому ми будемо працювати над цілим комплексом законів, які дадуть змогу визначити чіткі правила і сприятимуть системній роботі галузі», — наголосив він.

О. Черняк сподівається, що спільними зусиллями вдасться забезпечити кожному кримчанинові й всім гостям півострова доступну, якісну медичну допомогу і санаторно-курортне лікування на основі сучасних методів діагностики та лікування захворювань. При цьому будуть створені умови для саморозвитку кримського регіону. Найважливішим фактором у цьому напрямку, за словами глави профільної Постійної комісії, стало возз'єднання Криму з Росією, що дасть можливість Республіці розвиватися на зовсім іншому рівні.

Довідка: У Криму загальна довжина пляжів становить 517 км; запаси родовищ лікувальних грязей (14) — близько 25 млн м куб.; джерела мінеральних вод (100 од. і понад 200 бурових свердловин, вода яких має унікальний хімічний склад). У Криму 50 солоних озер. Кількість сонячних днів на рік становить 250-270. При цьому бальнеологічні ресурси використовуються лише на 3,5%.

В 13 курортних регіонах Республіки Крим налічується більше 650 оздоровчих установ місткістю близько 200 тисяч місць. Кожне четверте відноситься до здравниць, з яких понад 2/3 — санаторії різної спеціалізації.

Прес-служба Державної Ради
Республіки Крим