"Пам'ятати про тих, хто загинув, думати про живих"

27 січня, у Міжнародний день пам'яті жертв Холокосту, у КРУ "Універсальна наукова бібліотека ім. І. Я. Франка" пройшов вечір пам'яті "Пам'ятати про тих, хто загинув, думати про живих", у межах якого було представлено збірник документів і матеріалів "Холокост у Криму 1941—1944 рр.".

Звертаючись до учасників заходу, заступник глави кримського парламенту, голова редакційної колегії збірника Григорій Іоффе підкреслив, що ця дата, тема пам'яті жертв Холокосту загалом, набуває сьогодні в Україні особливого звучання. "Людиноненависницька сутність ідейних спадкоємців тих, хто стояв в основі Холокосту, сьогодні проявляється на "майданах", — зазначив депутат. — Звичайно, можна бути незадоволеним владою, можна критикувати її, але в жодному разі не можна допустити прояву неофашистських настроїв. Представники різних національностей мають зрозуміти, що Холокост може зачепити кожну людину, будь-який народ. Я дуже сподіваюся, що в наших людей вистачить мудрості, щоб уникнути тих страшних наслідків, які сьогодні пророкують Україні". Г. Іоффе також зауважив, що Президія кримського парламенту ще до початку масових подій в Україні заявляла про те, що в країні зводить голову фашизм. Було зроблено низку заяв і звернень. "Я б хотів, щоб ті зусилля, які сьогодні Верховна Рада Криму, Президія кримського парламенту докладають як протидію хаосу в країні, знайшли відгук у серцях тих, хто пам'ятає про Холокост, — сказав Г. Іоффе. — Давайте разом зробимо все, щоб це не повторилося".

У своїх виступах учасники презентації також звертали увагу на неприпустимість повторення в Україні проявів ксенофобії й екстремізму, переслідування людей за національною ознакою, закликали бути рішучими в боротьбі з будь-якими спробами відродження фашистської ідеології.

Збірник "Холокост у Криму 1941-1944 рр." включає документи й матеріали, багато з з яких публікуються вперше. Видання повинне нагадати про те, яку загрозу людству представляє тоталітарний режим, до чого призводить відмова від міжетнічної толерантності й будь-які спроби побудувати ієрархію за національною ознакою. Було відзначено, що тема кримського Холокосту всеосяжна й поки вивчена не до кінця. Збірник документів, що вийшов у друк, — це перше видання, і роботу в цьому напрямі буде продовжено. У Криму на державному рівні така книга вийшла вперше. Тираж видання буде переданий у кримські бібліотеки.

У заході взяли участь Постійний Представник Президента України в АРК Віктор Плакіда, Почесний консул Держави Ізраїль у Криму Ян Епштейн, міністр культури автономії Альона Плакіда, міністр охорони здоров'я Криму Олександр Каневський, голова Республіканського комітету з питань інформації Вадим Волченко, голова Кримської республіканської організації Національної спілки письменників України Борис Фінкельштейн, представники Державного архіву в АРК, національно-культурних товариств Криму, творча інтелігенція, студенти кримських ВНЗ.

У межах заходу в бібліотеці було представлено літературну експозицію "Холокост: символ вічної скорботи", архівні документи. Завершився вечір пам'яті демонстрацією фільму "Назви своє ім'я", створеного Інститутом відеоісторії та освіти Фонду Шоа при університеті Південної Каліфорнії.

ДОВІДКА: 27 січня встановлене Генеральною Асамблеєю ООН як Міжнародний день пам'яті жертв Холокосту 1 листопада 2005 року. Дату обрано невипадково: 27 січня 1945 року радянськими військами був звільнений нацистський табір смерті Освенцім-Біркенау (Польща), в якому, за різними даними, загинуло від 1,5 до 2,2 млн осіб.

У Криму жертвами Холокосту стало більше половини довоєнної чисельності євреїв. Що стосується кримчаків, то для цього народу розстріли стали, по суті, геноцидом, оскільки було знищено 80% усіх кримчаків, які проживали в Криму. Усього під час Великої Вітчизняної війни фашисти знищили третину єврейського народу — 6 млн осіб.
 

Прес-центр Верховної Ради АРК