У кримському парламенті відбулося засідання круглого столу, присвяченого трагічним подіям у концтаборі на території радгоспу "Червоний" під час Великої Вітчизняної війни

Вісімнадцятого грудня в кримському парламенті відбулося засідання круглого столу, присвяченого трагічним подіям у концтаборі на території радгоспу "Червоний" під час Великої Вітчизняної війни.

У його роботі взяв участь Голова Верховної Ради АРК Володимир Константинов, члени Президії і депутати ВР АРК, історики, політологи, представники Державного архіву в АРК, музейні працівники, громадськість.

Андрій Мальгін: "На території Криму в період німецько-фашистської окупації загинуло до 90 тисяч мирних жителів"

За даними різних джерел, усього на території Криму в період німецько-фашистської окупації загинуло до 90 тисяч мирних жителів. Про це повідомив генеральний директор КРУ "Центральний музей Тавриди" Андрій Мальгін, розповідаючи про період окупації Криму німецько-фашистськими загарбниками (1941—1944 рр.) на засіданні круглого столу, присвяченого трагічним подіям у концтаборі на території радгоспу "Червоний".

Під час презентації, підготовленої за матеріалами Державної комісії з розслідування та встановлення злодіянь німецько-фашистських загарбників на території радгоспу "Червоний" 1941—1944 рр., Андрій Мальгін розповів присутнім про трагічні події того періоду.

Табір був призначений для фізичного знищення супротивників фашистського терору. Тут відбувалося знищення полонених партизанів, підпільників, членів їхніх родин, а також тих, хто чинив опір окупантам. В'язні утримувалися в антисанітарних умовах, унаслідок чого десятки людей щодня вмирали від виснаження і хвороб. Ослаблених скидали в колодязі. На 6—8 осіб давалася буханка хліба вагою від 1 до 1,5 кг із недоброякісного борошна. Табір охоронявся добровольцями зі 152-го добровольчого батальйону СД. Адміністрація табору й "добровольці" систематично з метою залякування мордували в'язнів за найменше невиконання встановленого режиму або спробу втекти з табору. Для знищення в'язнів концтабору застосовували спеціально обладнані автомобілі — "душогубки", які періодично приїжджали в табір, людей спалювали на багаттях, скидали в колодязь живими.

За весь період існування табору смерті було розстріляно, спалено, задушено й скинуто живими в колодязі від 6,5 до 8 тисяч громадян, серед яких багато жінок і дітей.

За словами А. Мальгіна, на окупованій території колишнього Радянського Союзу німецьке командування створило низку закладів для примусового утримання як військовослужбовців, які потрапили в полон під час боїв, так і цивільних осіб. Усього на території України їх було 27.

Табір на території радгоспу "Червоний", організований фашистською окупаційною адміністрацією восени 1941 року, належить до місць утримання цивільних осіб, умови яких наближалися до умов концентраційних таборів. "Нині це єдине місце на території України, яке відзначать спеціальним монументом і відповідним музейним комплексом", — підкреслив Андрій Мальгін.

Із 8 тисяч закатованих у концтаборі на території радгоспу "Червоний" упізнано лише 135 осіб - дані Державного архіву в АРК

За словами головного спеціаліста відділу використання інформації, документів та інформаційних технологій Державного архіву в АРК Марини Шульженко, у відомстві зберігається всього 5 документів, які відображають події, що відбувалися з осені 1941 року до квітня 1944-го на території радгоспу "Червоний", в урочищі "Дубки" та на інших територіях Сімферополя. Вони зберігаються у двох фондах — у Кримської республіканської надзвичайної комісії з установлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх прибічників і Кримської комісії з історії Великої Вітчизняної війни про концтабір, створений в період окупації Криму в 1941—1944 роках на території радгоспу "Червоний" Сімферопольського району.

До цих документів належить Акт Сімферопольської міської надзвичайної комісії з установлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників м. Сімферополь від 1 листопада 1944 року, в якому зазначено, що від дня окупації і до повного визволення Криму на території радгоспу "Червоний" існував концентраційний табір для мирних радянських громадян і військовополонених.

Крім того, існує Акт Державної комісії з установлення злодіянь німецько-фашистських загарбників на території радгоспу "Червоний" м. Сімферополь від 30 квітня 1944 року, до якого доданий список із 135 розстріляних і закатованих людей — жертв фашистського терору, впізнаних при розкритті трьох могил (54, 60 і 21 ос.) на території радгоспу "Червоний" 1944 року.

Також на зберіганні перебуває стаття Б. Вольфсона "Криваві злодіяння німців у Криму" 1944 року і нотатка молодшого сержанта В. Накиднєва "Майстри смерті" від 3 червня 1945 року, де він ділиться своїми спогадами про перебування в таборі смерті.

Марина Шульженко вважає, що наявні дані про кількість розстріляних, спалених, скинутих живими в колодязі, знищених в "душогубках" (8 тисяч осіб) не повні, бо загальна кількість ув'язнених у документах не вказується. Є тільки відомості, що одночасно на території табору перебувало від 400 до 2000 осіб.

Олександр Форманчук: "Священний обов'язок кожного кримчанина — знати правду про історію Великої Перемоги"

Таку думку висловив співголова Асоціації політологів Криму, радник Голови Верховної Ради АРК Олександр Форманчук на засіданні круглого столу, присвяченого трагічним подіям у концтаборі на території радгоспу "Червоний".

За його словами, сьогодні досить багато тих, хто бажає змінити, переписати історію або навмисно її забути. "Тема Криму завжди була непростою в історії сучасної України, але нині вона актуалізується. І це яскраво відображено у виступах лідерів опозиції, зі слів яких Крим перетворився на таке собі ідеологічне опудало. Але ми з вами розуміємо, навіщо це робиться — це ніби ресурс мобілізації", — сказав О. Форманчук.

Він подякував Голові ВР АРК Володимиру Константинову за ініціативу створення меморіалу жертвам концтабору на території колишнього радгоспу "Червоний".

"Представлених матеріалів достатньо для того, щоб кожен кримчанин вважав за свій священний обов'язок знати правду про історію Великої Перемоги. Наступного року буде ще одна дата — 70-річчя депортації. І питання: на якому перехресті ці дві дати зійдуться? Необхідно й далі розвивати цю тему, робити все, щоб до 70-річчя визволення Криму від німецько-фашистських загарбників цей меморіал був відкритий і наочно демонстрував правду про трагічні події на території колишнього радгоспу "Червоний". Історія завжди перегукується із сучасністю", — підкреслив політолог.

Прес-центр Верховної Ради АРК