Володимир Константинов: "Крим викликає ненависть у всіх русофобів і неонацистів. Їм не дає спокою сам факт існування нашої автономії, нашого з вами існування ― як живого свідоцтва духовної та історичної єдності України і Росії"

Сьогодні ми розглядаємо наші пропозиції щодо внесення змін до Конституції України й Криму, спрямовані на вдосконалення статусу Автономної Республіки Крим.

Вважаю, дуже символічно, що відбувається це в день 60-річчя передачі Криму зі складу Російської Федерації до складу Української РСР.

Усі ми знаємо, як оцінюються події 1954 року в кримському суспільстві.

Загальновідомо також, що й у 1954 році, як і в більш ранні роки, зміни статусу й державної приналежності Криму здійснювалися, м’яко кажучи, без дотримання особливої політико-правової чіткості.

Однак те, що відбулося, належить історії, а ми живемо у політичній реальності. З неї і будемо виходити, не забуваючи уроків минулого й намагаючись не повторити зроблених нашими попередниками політичних помилок.

Наші пропозиції щодо вдосконалення статусу кримської автономії повинні бути бездоганними у політико-правовому плані. Ми маємо намір домагатися їхнього включення до тексту Основного Закону України строго відповідно до чинного законодавства і прийнятої процедури.

Правда, зараз у країні трохи інший стиль досягнення своїх політичних прагнень: через силовий тиск на владу, організацію заворушень і створення паралельних силових та владних структур. Можу відповідально заявити: це ― не наш шлях!

Ми не маємо наміру заради досягнення своїх політичних цілей знищувати державу, як це роблять наші опоненти.

Вони називають нас "сепаратистами", у той час, коли самі розколюють країну, підривають засади соціальної і політичної єдності українського суспільства, провокують кризові процеси в економіці.

Ми ж намагаємося знайти оптимальну формулу перебування Криму в єдиній українській державі. І робимо це лише в межах своїх повноважень і керуючись інтересами кримчан ― наших виборців.

У жодному разі не можна допустити, щоб і наші рішення, як багато дій наших попередників, можна було поставити під сумнів як юридично некоректні.

Ми повинні усвідомлювати свою відповідальність перед нинішніми та майбутніми поколіннями кримчан за те, щоб не допустити перетворення Криму на розмінну монету або яблуко розбрату у великій геополітичній грі.

Саме тому наш вибір — правовий шлях розвитку автономії, обґрунтування й демонстрація її ефективності і соціально-політичної значущості.

У своєму Указі про святкування 60-ї річниці входження Криму до складу України президент країни Віктор Федорович Янукович говорить про історичне й політичне значення цієї події. У чому ж воно полягає?

Вважаю, насамперед, у тому, що наше перебування в складі України всі ці 60 років є зримим символом непорушної дружби, нерозривної єдності російського та українського народів.

Саме цим обґрунтовувалася свого часу передача півострова зі складу однієї союзної республіки до складу іншої. Саме ця єдність є гарантією мирного і стабільного розвитку Криму, захисту духовних і культурних цінностей кримчан.

Добре це чи ні, але Крим став свого роду запорукою дружби двох братніх народів.

Саме в цьому політична унікальність нашого регіону, його принципова відмінність від усіх інших, що становлять державу Україна.

Саме тому Крим викликає таку ненависть у всіх русофобів і неонацистів. Їм не дає спокою сам факт існування нашої автономії, нашого з вами існування ― як живого свідоцтва духовної та історичної єдності України і Росії.

Ми, користуючись наявними повноваженнями, можемо забезпечувати стабільний і успішний розвиток Криму в умовах, коли російсько-українська дружба під сумнів не береться, коли центральна влада в країні належить реалістам, які усвідомлюють значення співпраці з Росією, її невичерпний потенціал і широку перспективу.

Однак, як свідчить досвід політичного розвитку України, кримоненависники й русофоби іноді прориваються до влади. Про те, що нині являють собою ці сили, красномовно свідчать події останніх декількох місяців, у тому числі вчорашні.

Ми не повинні допустити, щоб за будь-якого розвитку політичної ситуації у цих сил були хоча б найменші шанси реалізувати свої задуми стосовно Криму. Саме на зміцнення гарантій від таких перспектив спрямована Концепція, запропонована вашій увазі.

Ми пропонуємо уточнити, конкретизувати й розширити повноваження автономії. Нам це необхідно зовсім не для того, щоб потішити свої регіональні амбіції.

За допомогою запропонованих змін ми маємо намір домагатися підвищення ефективності функціонування органів влади Автономної Республіки Крим, поліпшення умов для реалізації прав людини й громадянина у нашій республіці, забезпечення комплексного і стабільного розвитку регіону.

У нас є всі підстави розраховувати, що в запропонованого підходу знайдеться достатньо союзників у Києві.

Особливо хочу наголосити, що мова йде про захист інтересів усіх кримчан ― незалежно від їхньої етнічної приналежності.

Усі ми ― кримські татари, росіяни, українці ― вправі розглядати кримську автономію як свою владу, розвиток і зміцнення якої розширює наші спільні можливості й гарантує нам безпечне майбутнє.

Президент України вкотре нагадав усій країні про важливість і значущість Криму. Ми хочемо сподіватися, що ця оцінка буде підтверджена реальними зусиллями, які дадуть Автономній Республіці Крим можливість посісти гідне місце у складі єдиної української держави. Це необхідно не тільки нам. Це необхідно всій Україні!