Перший віце-спікер Григорій Іоффе зустрівся з Уповноваженим із прав людини в Російській Федерації Еллою Памфіловою

 

Розпочинаючи зустріч, Григорій Іоффе зазначив, що в ці дні в Криму проходять жалобні заходи, приурочені до Дня пам'яті жертв депортації. «Сьогодні всі кримчани сумують разом із вірменами, болгарами, греками, кримськими татарами, німцями і згадують тих, хто в період із серпня 1941 року по червень 1944 року був депортований із Криму за національною ознакою. Ми віддаємо данину пам'яті цій трагічній сторінці нашої спільної історії і розуміємо, що це наш спільний біль. Це свідчить про те, що долі всіх кримчан нерозривно сплетені як радісними, так і трагічними подіями історії», — зазначив Г. Іоффе.

Перший віце-спікер також зауважив, що, починаючи з 90-х років минулого століття, кримчани, які повернулися на півострів з місць поселення, добивалися своєї реабілітації. Протягом 23 років, коли Крим перебував у складі України, на державному рівні не було прийнято жодного нормативного документа, що реабілітує депортовані народи. Тільки 21 квітня 2014 року, після Загальнокримського референдуму, в результаті якого Крим став частиною Росії, з'явився Указ Президента РФ Володимира Путіна «Про заходи щодо реабілітації вірменського, болгарського, грецького, кримсько-татарського, німецького народів і державної підтримки їх відродження та розвитку». «Ми розцінюємо цей указ як акт реабілітації, і кримчани розуміють, що саме на цей документ очікували представники депортованих народів. Ми переконані, що цей документ стане основою планування роботи з реабілітації депортованих. Ми сьогодні говоримо не тільки про матеріальний, а й про моральний бік цього питання. Без відповідного закону в Україні моральний аспект реабілітації депортованих не враховувався, тому ми вдячні за прийнятий указ», — наголосив Г. Іоффе і додав, що в Криму за 23 роки не було жодних міжнаціональних конфліктів, однак на цій темі спекулюють певні політики. Він також зазначив, що, зважаючи на кримську специфіку, буде запропоновано поправки до федеральних законів, а також прийнято необхідні нормативні документи на кримському рівні.

У свою чергу Елла Памфілова повідомила, що у межах візиту до Республіки Крим і м. Севастополь вона має намір вивчити найбільш проблемні питання, з якими зустрічаються жителі регіону, і максимально посприяти їх вирішенню.

У зв'язку з обговоренням теми реабілітації депортованих народів, вона відзначила необхідність прийняття Держрадою Криму нормативно-правових документів відповідно до закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій». При цьому вона запевнила, що допомогу на реалізацію необхідних заходів буде надано федеральною владою.

Під час зустрічі було обговорено найбільш актуальні питання, пов'язані з видачею кримчанам паспортів громадян Російської Федерації, а також зі спрощенням процедури здобуття громадянства РФ окремими категоріями громадян. За словами Е. Памфілової, з цього питання на її адресу з Республіки Крим не надійшло жодної скарги.

Голова ПК з питань нормотворчої діяльності, організації роботи Держради і у зв'язках із громадськістю Єфим Фікс звернув увагу, що в Республіці добре налагоджена робота з видачі паспортів громадян РФ ветеранам Великої Вітчизняної війни, співробітникам правоохоронних органів. У цілому, цей процес організовано на високому рівні завдяки фахівцям Федеральної міграційної служби. Є. Фікс також повідомив, що як законодавчий орган Держрада Республіки Крим прийняла план першочергових законопроектів, у якому значне місце відведено законопроектам, що стосуються захисту прав і свобод громадян. Він також висловив спільну думку про необхідність організації в Республіці Крим підрозділу Уповноваженого з прав людини.

Учасники зустрічі обговорили також питання щодо організації роботи в Криму банківської і судової системи, удосконалення медичної допомоги, підготовки випускників до складання єдиного держіспиту (ЄД) та багато інших.

Уповноважений із прав людини в Російській Федерації зауважила, що в перехідний період є низка проблем у сфері захисту трудових, соціальних, цивільних прав. Це пов'язано насамперед з тим, що поки не всі одержали паспорти громадян РФ і здобули громадянство Росії. «Є різні ситуації, багато нюансів, і я маю намір максимально сприяти подоланню цих проблем», — наголосила вона. Щодо створення інституту Уповноваженого з прав людини в Республіці Крим Е. Памфілова повідомила, що такі структури вже працюють у 76 регіонах Росії, і висловила сподівання, що в Криму на цю посаду будуть запропоновані кандидати, які користуються великим авторитетом у громадськості.

 

Прес-служба Державної Ради Республіки Крим