Президія Держради РК обговорила питання облаштування й соціально-культурного розвитку репатріантів у Республіці Крим в 2014 роціЗа інформацією голови Постійної комісії ДР РК з питань міжнаціональних відносин і проблем депортованих громадян Едіпа Гафарова, за станом на 1 січня 2014 року в Криму проживає 278,9 тисяч репатріантів, у тому числі 272,6 тисячі кримських татар, 4,9 тисячі — вірменів, болгар, греків, німців. До нинішьного часу в Криму сформувалося 263 селища й масиви компактного проживання, в тому числі 6 - вірменів, болгар, греків, німців. Із загальної кількості селищ три чверті забезпечено водою й майже 90% —електроенергією. Рівень газифікації не перевищує 30%, каналізаційні мережі й дороги практично відсутні.
Загальна сума витрат на облаштування депортованих з 1991 по 2013 рік склала 1,3 млрд грн. Е. Гафаров звернув увагу, що «в 1991 році тільки Москвою було профінансовано 160 млн рублів у цінах 1984 року, в 1992 році — 500 млн рублів. В 1993 році фінансування припинилося». В 2014 році Російська Федерація відновлює фінансування: поточного року планується виділення 800 млн рублів на облаштування і соціально-культурний розвиток репатріантів. На ці кошти в 2014 році заплановано ввести в експлуатацію 15 тис. кв. м житла, 15,31 км ліній електропостачання, 21,7 км водопроводу, 2,47 км доріг, 52 км газопроводу, завершити будівництво школи в Сімферополі (924 місця). Крім того, на соціально-культурні заходи планується направити 15 млн рублів. Е. Гафаров зазначив, що профільним Рескомітетом розроблено план освоєння фінансових коштів на 2014 рік, який розглянуто і схвалено Постійною комісією Держради. У плані враховано пропозиції регіонів. Відповідно до Указу Президента РФ № 268 «Про заходи щодо реабілітації вірменського, болгарського, грецького, кримсько-татарського й німецького народів і державної підтримки їх відродження й розвитку» розробляються пропозиції до федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Республіки Крим і м. Севастополь до 2020 року, а також до інших нормативних документів, які необхідно привести у відповідність до російського законодавства. В. Константинов підкреслив необхідність участі депутатів — членів профільної комісії у розробленні довгострокової програми. При цьому спікер зазначив, що до плану заходів на 2014 рік слід включити найбільш соціально значущі об'єкти для людей. «Гроші потрібно витратити раціонально», — наголосив він. Щодо формування програми на кілька років уперед, за словами глави Держради, заходи повинні бути абсолютно конкретними й зрозумілими кожному, аби люди бачили, що їх проблеми вирішуються предметно, у кожному населеному пункті, у кожному місті. «Тут не може бути дрібниць», — сказав глава Парламенту Республіки. Прес-служба Державної Ради |
