Виступ глави Конституційної комісії Григорія Іоффе під час обговорення проекту Конституції Республіки Крим на засіданні постійних комісій Держради

У чому головна відмінність цього документа від тих трьох конституцій, які в нас уже були в новітній історії?

По-перше, порядок прийняття цього документа. За українським законодавством ми приймали Конституцію у Верховній Раді автономії, а потім відправляли її у Верховну Раду України. Там на неї пильно спідлоба дивилися, брали червоний олівець і викреслювали все, що їм здавалося неприйнятним. Доходило часом і до смішного. У Конституції 1998 року, текст якої було направлено до Києва, приміром, говорилося про те, що Верховна Рада автономії може присвоювати найвидатнішим громадянам звання «Почесний громадянин Криму». Слово «громадянин» тоді викликало бурхливу реакцію в Києві. І в нас з'явилося досить дивне звання: «Почесний кримчанин». Я вважаю, що колись це ввійде до Книги рекордів Гінесса. Це при тому, що звання «почесний громадянин села Іванівка», наприклад, існує. Або, скажімо, у нас до 1998 року увесь час присуджувалася Державна премія Криму. Слово «державна» було викреслено і у нас залишилася просто «премія Криму». Я вже не кажу про те, що Конституцію 1998 року було перетворено на якусь опереткову подобу правового документа після поправки депутата Заяця. Нею весь зміст цієї Конституції взагалі було перекреслено.

Сьогодні державне утворення Республіка Крим у складі федеративної держави Росія приймає свою Конституцію, і вона ніким і ніде не затверджується, не погоджується. Ми приймаємо її самі, і самі будемо вносити до неї зміни. Тепер ми не просто парламентарі, а законодавці, і це винятково наш обов'язок — зробити цей документ таким, щоб він був розроблений і прийнятий у повній відповідності з усім зводом законодавства Російської Федерації й з Основним Законом Російської Федерації. От якщо ми десь вийдемо за надані межі (а межі ці не просто широкі, вони дуже широкі), то цю Конституцію нам доведеться змінити. Отоді відповідні органи будуть нас поправляти.

Друга головна відмінність — у тому, що ця Конституція припускає наявність у Республіці Крим законодавчого органу. Не представницького, який був у минулі роки, а законодавчого. Досить важко було кримським розроблювачам перебудовуватися. Тому що в минулі роки ми в кримську Конституцію намагалися втиснути все, що тільки можна було, аж до дріб'язків, бо ми розуміли, що іншого Закону про Крим не буде. Сьогодні ми приймаємо документ, що є основою для прийняття декількох десятків конституційних законів. Наприклад, нам належить прийняти закони про вибори в Республіці Крим, про Державну Раду Республіки Крим, про адміністративно-територіальний устрій Республіки Крим і багато інших.

Є декілька запитань, які задають мені як голові Конституційної комісії. Зокрема, питання, пов'язані з долею депортованих народів, міжнаціональною сферою. Крим – багатонаціональний регіон. Та велика кількість етносів, які проживають на півострові – це наше багатство, багатство культур, мов, основа нашого добросусідства. Думаю, буде прийнято окремий закон Республіки Крим, що регулює сферу міжнаціональних відносин. У нинішньому проекті Конституції чітко і ясно прописано, що всі нації, народності і етноси в Криму рівні, що вони всі мають право на розвиток своєї культури, мови, історії і що ніхто не може обмежити їх у цьому праві. Наша Конституція чітко ґрунтується не тільки на великому обсязі російських законів і російської Конституції, але й ураховує всі норми міжнародної конвенції, інші документи, які ратифіковані Російською Федерацією й стали частиною російського законодавства. Найбільші за чисельністю кримські національні групи – росіяни, українці та кримські татари — одержали для своїх мов статус державних. Це положення внесене до Конституції. Але, у той же час очевидно: нам належить прийняти закон про мови в Республіці Крим, де ми пропишемо застосування не тільки цих трьох державних мов, але й мов інших народностей і етносів. У нас у Криму є зникаючі народи – це караїми і кримчаки. Вони теж вимагають різних програм, своєрідного ставлення. У нас є народи, які зазнали депортації. Очевидно, й це потребуватиме спеціального закону. 

Ще один важливий момент, пов'язаний із правом законодавчої ініціативи. Депутати пам'ятають, як ми останні кілька місяців завзято домагалися цього права у парламенті України. У Конституції, яку ми завтра будемо приймати, наше право законодавчої ініціативи в парламенті Російської Федерації прямо передбачене. Це дасть можливість кримському парламенту визначитися з тими законами, які необхідно прийняти в межах законодавчого поля всієї Російської Федерації, які на федеральному рівні забезпечать вирішення тих проблем, які сьогодні є в Криму. 

Упевнений: Держрада конституційною більшістю ухвалить кримську Конституцію, що відкриє нову сторінку в нашому житті, і день 11 квітня буде вважатися Днем Конституції Республіки Крим. Якщо хтось уважає, що ми поспішаємо, що не винесли текст на всенародне обговорення, зауважу, що коли мова йде про серйозні правові документи, популізм тільки заважає. Ми спеціально внесли до Конституції пункт, яким визначено, що вона вступає в дію тільки після опублікування. І якщо в результаті обговорення з'являться пропозиції, які поліпшують або десь змінюють текст цього документа, у нас є можливість і право вносити поправки до Конституції. А що стосується досить стислих строків, то це пов'язане з тим, що Республіка Крим як суб'єкт Російської Федерації не може існувати без Основного Закону. Перехідний період не може тривати довго. Нам потрібно негайно приступати до опорядкування нашого кримського дому. Без Основного Закону це зробити неможливо.