Спікер Держради Криму: "Возз'єднання з Росією — це не комерційний проект, це возз'єднання з нашою Батьківщиною"

— Володимир Андрійович, на чому зараз зосереджене керівництво Криму і скільки грошей республіка вже одержала на соціально-економічний розвиток?

— Наша головна турбота — благополучно пройти перехідний період. Питань дуже багато, постійно виникають нові. Але ми активно працюємо і добиваємося позитивних змін. На різні напрямки соціально-економічного розвитку заплановано різні суми. На дороги, наприклад, понад п'ять мільярдів рублів. Ще будуть програми з житла, окреме фінансування — на газифікацію сел і селищ, десятки інших потреб регіону. В єдину суму ці плани поки не зведено, гроші ще не надійшли. Ми сподіваємося, що реальне фінансування розпочнеться в червні.

Крим одержує великий грошовий ресурс на розвиток. З розміром суми проблем немає, проблема — оперативно освоїти ці гроші. Перехідний період зайняв багато часу, тепер будемо надолужувати.

— Тобто, вже в червні в Криму розпочнуть будувати газопроводи до сел, модернізувати дороги і ми відчуємо вигоду від входження до складу Росії?

— Так, роботи розпочнуться, але слово "вигода" недоречне. Входження Криму до складу Росії — це був не комерційний проект. Це возз'єднання з нашою Батьківщиною. Уявіть, що ваші родичі з якоїсь причини залишилися без житла і приїхали до вас — хіба ви будете думати, чи вигідно їх прийняти? Звичайно, будь-яка нормальна людина прийме своїх рідних і буде ділитися останнім — так і Росія вчинила з Кримом.

— А Крим, у свою чергу, приймає біженців з Південного Сходу України...

— Приймаємо і будемо приймати, хоча і в самих є складнощі. Наші проблеми перехідного періоду — це ніщо порівняно з ситуацією в Україні. І, до речі, продовжуючи відповідь на попереднє запитання, в цьому плані возз'єднання з Росією було для Криму не те що вигідним, це був порятунок. Повернення до складу Росії позбавило Крим від того, що нині відбувається на Південному Сході України. Якби ми не провели референдум, у нас зараз би вже задіяли і "правий сектор", і радикальні кримсько-татарські політикани, що спекулюють на міжнаціональному факторі. Отут би таку кашу заварили, що не розсьорбати.

Влада в Києві — нелегітимна та аморальна. Неможливо уявити, що при них Україна стане єдиною, процвітаючою, що людям буде добре. Зараз у країні насаджується небачена корупція, влада на всіх рівнях перетворюється на систему збору хабарів. Я розмовляю з друзями, знайомими з України — вони шоковані і мріють повернути навіть часи Януковича.

Корабель з назвою "Україна" йде на дно — прийшов час усвідомити це всім. Наслідки будуть сумні, якщо не буде вжито енергійних заходів порятунку; на нас очікує величезна гуманітарна катастрофа. Люди бігтимуть до Криму, проситимуть "Дайте роботу. Дайте можливість вижити". Ми до цього готуємося.

— Багато жителів Південного Сходу хочуть повторити шлях Криму: тут вдалося провести референдум і добитися, щоб волю народу було реалізовано. Як домогтися того ж на Сході України?

— Дуже легко, звичайно, давати рекомендації звідси, зі сторони, але, на мій погляд, відступати не можна. Для Південного Сходу відступ —це шлях у нікуди, шлях до загибелі. Якщо не відступати, теж може не бути успіху, але тоді, принаймні, буде шанс. Потрібно зміцнювати інститути автономії, налагоджувати систему управління регіоном, проходити процедуру легітимізації влади.

Головне завдання — змусити Київ зважати на себе, змусити їх припинити вогонь і розпочати переговори. Адже це все, чого благає Південний Схід: "Давайте сідати і розмовляти". Але як розмовляти, коли вбивають людей, коли проливається кров? Це геноцид власного народу — інакше назвати не можу. На наших очах відбувається серйозний військовий злочин.

Організатори цієї бійні ще не розуміють, що заплямували себе навіки. Вони ввійдуть в історію очорненими — це вже не відмити. Мені шкода хлопців, які беруть участь у війні на стороні Києва — їх використовують як гарматне м'ясо, а вони не усвідомлюють, якою плямою ляже ця війна на їх біографію. Настане момент, коли за все доведеться відповісти!

Звертаюся до кожного з них: не варто сподіватися, що ніхто не довідається, як ти стріляв у людей. Після Великої Вітчизняної майже з усіма розібралися і покарали — а тоді ще не було ні відеореєстраторів, ні електронних засобів запису. Зараз легше розпізнати.

Вражає, звичайно, цинізм Заходу. Коли Янукович виводив "Беркут" для захисту урядових будинків, це називали чи ледве не злочином проти людства. Зараз підконтрольні хунті війська наносять авіаудари по мирних громадянах — і західні політики їх не засуджують.

— Чи розглядає керівництво Республіки Крим можливість економічних санкцій проти українських бізнесменів, які фінансують діяльність збройних радикалів і силову операцію на Південному Сході? В Криму, наскільки я розумію, є підприємства, пов'язані з Петром Порошенком, Ігорем Коломойським, Арсенієм Яценюком...

— Для цього нам потрібно спеціальний федеральний закон. Дуже руки сверблять всю цю мерзоту покарати, але треба діяти в правовому руслі. США застосовують у таких випадках антитерористичні закони, дуже жорсткі. Вони стосуються, у тому числі, власності прибічників терористів.

Так і нам потрібно прийняти закони, щоб ми мали право в законному порядку, через судових приставів конфіскувати майно у тих, хто займається геноцидом мирних жителів, щоб воно не слугувало джерелом фінансування каральних операцій. Якщо такий закон буде прийнято, ми дуже швидко в Криму розберемося.

Згадайте історію з "Приватбанком". Вони пограбували кримчан, взяли мільярди гривень, які були на рахунках у Севастополі і Криму. "Відмили" ці гроші через закордон і пустили на фінансування "правого сектору", на державний переворот.

Гадаю, що люди, пов'язані з фінансуванням бійні в Україні, зараз активно ховають свої кримські активи. Будуть їх перекидати на інших власників, переоформляти, щоб уникнути можливих санкцій. Впевнений, нічого в них не вийде.

— Крим готовий вести переговори з керівництвом України, яке буде сформоване за підсумками президентських виборів?

— Так. Ми вважаємо їх нелегітимними, тому що половина країни не брала участі у виборах, а друга половина була залякана радикалами. Але життя триває: потрібно вирішувати проблему постачання води, інші проблеми. Хоча великої надії налагодити діалог у нас немає — сьогодні в Києві просто нема з ким розмовляти, там відсутні люди, уповноважені вести переговори з Кримом.

— Україна претендує на компенсацію вартості газу, що міститься в кримському Глєбовському підземному газосховищі.

— Ці заяви — шизофренія, роздвоєння свідомості! Київ стверджує, що Крим залишається українським, але при цьому вимагає якоїсь компенсації. Якщо вони хочуть про щось домовитися, одержати компенсації, їм потрібно для початку визнати підсумки кримського референдуму, возз'єднання Криму з Росією. Коли визнають — у нас буде підстава для дискусії, для переговорів. Сядемо, обговоримо. Запитаємо в них, які компенсації вони хочуть, розберемося, коли і які гроші Україна вкладала в Крим. Якщо були вкладення за роки незалежності України, то можна, напевно, обговорювати механізми компенсації, скажімо, у вигляді знижок на російський газ. Але я не бачу в Криму великих об'єктів, створених у роки незалежності України. Тому і компенсувати буде особливо нічого.

— Чи бере участь Держрада Криму в розробці проекту ОЕЗ на півострові?

— Активної участі ми не беремо, цю роботу проводять федеральні відомства. В нас зараз багато інших завдань. Потрібно за короткий строк, до виборів, прийняти цілий пакет законів про адміністративно-територіальний устрій, про статус держслужбовців, працівників місцевого самоврядування. На кожне засідання Держради ми виносимо по 10-15 законопроектів.

— Ви згадали про територіальний устрій: як проходитиме межа між Севастополем і Республікою Крим?

— Розбіжностей із Севастополем з цього приводу в нас немає, ми беремо за основу межу, що була дотепер. Обговорення цього закону відбувається м'яко. От закон про муніципальні вибори викликає дискусію, тому що він змінює механізм формування органів влади.

— Проект закону допускає відмову від прямих виборів мерів — їх обиратимуть муніципальні ради. Чому вирішили обрати таку схему?

— По-перше, це йде в руслі федерального законодавства. Ми проаналізували попередній досвід, коли в Криму багато хто за відсутності контролю потонув у корупції, і статус обраних народом їм у цьому не заважав.

По-друге, чи ледве не кожен другий з мерів не допрацьовував до кінця своїх повноважень — їх то знімали за корупцію, то вбивали. Вбивали тому, що перед виборами кандидати в мери брали на себе зобов'язання в обмін на фінансування передвиборних кампаній, а потім не могли ці обіцянки виконати.

Повертатися до цієї схеми не хотілося б. Розроблений нами механізм передбачає контроль роботи мерів з боку політичних партій, глави республіки. Нам доведеться оперативно вирішувати чимало питань, пов'язаних із перехідним періодом, тому робота в єдиній команді дуже важлива.

У питанні забезпечення Криму водою вдалося зробити серйозний прорив, звести до мінімуму негативні наслідки від припинення постачання її Північно-Кримським каналом. Але нещодавно виникла нова складна проблема — завантеженість підприємств замовленнями, щоб вони не припиняли роботу. В деяких наших виробників виникли проблеми, розірвалися відносини із замовниками, у тому числі через санкції.

— Це, наприклад, завод "Море" (суднобудівний завод у Феодосії — "ІФ"). Він виконував замовлення Китаю, будував десантні військові кораблі на повітряній подушці, але Україна заарештувала гроші китайців і не передає їх заводу. Тепер Китаю доведеться забрати гроші в Києва, укладати з "Морем" новий договір і перераховувати гроші прямо на завод. Це може зайняти кілька місяців, а завод у цей час не зможе працювати, хоча замовлення, начебто, є.

— Чи є в нас сфери економіки, де вже помітні позитивні зміни?

— Так, ми очікуємо, що в багатьох галузях уже в третьому кварталі буде помітний зріст, вони стануть флагманами кримської економіки. Це, наприклад, будівництво. Обсяги продажів нерухомості за останні два місяці збільшилися у два рази. На будівельну галузь чекає бум, його контури вже видні. Приходять інвестори з Росії, серйозні гравці.

Ми очікуємо масовий набір спеціалістів до будівельних компаній, у тому числі для роботи на будівництві великих інфраструктурних об'єктів. Відповідно, буде підйом у виробництві будматеріалів, адже знадобляться і цемент, і метал, і деревина.

В аграріїв, незважаючи на посушливу весну, все зовсім непогано. Окремі підприємства зазнали втрат і одержуватимуть компенсації, але в цілому по регіону картина непогана. Очікується бум і в галузі дорожнього будівництва.

Крім того, у нас є позитивні моменти в бюджетній сфері, а це 30 відсотків економіки. Зарплати бюджетникам уже зараз збільшуються і ще збільшаться, пенсії теж. Рівень життя підвищуватиметься.

Ми зараз активно працюємо над проблемою стабілізації діяльності великих підприємств, просимо допомоги федеральних відомств. Для Криму стабільна робота великих заводів дуже важлива, це наша економічна самодостатність. Ми можемо і повинні заробляти гроші самі, а не жебракувати, чекати їх з центру.