Додаток
до Рішення Верховної Ради
Автономної Республіки Крим
від 20 червня 2012 року
№ 856-6/12
ПРОПОЗИЦІЇ
до проекту закону України "Про національну культурну спадщину"
1. Беручи до уваги основні напрями та цілі проекту, пропонуємо його назву викласти в такій редакції:
"Про охорону національної культурної спадщини".
2. В абзаці третьому преамбули слова "органів державної влади та органів місцевого самоврядування" замінити словами "органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування".
3. В статті 1 визначення терміна "відкритий лист" викласти в наступній редакції:
"відкритий лист – посвідчення встановленого зразка, що визначає фаховий рівень дослідника та його готовність до здійснення певних видів робіт".
4. У статті 2:
в частині першій:
у визначенні "культурні цінності" слова "які становлять археологічну, естетичну, етнологічну, історичну, архітектурну, художню, наукову або культурну цінності" пропонуємо замінити словами "які мають археологічне, естетичне, етнологічне, історичне, архітектурне, мистецтвознавче, наукове значення";
як окрему групу слід виділити групу рухомих об'єктів, що не можуть переміщатися, оскільки втратять повноту своєї цінності;
в частині другій:
у пункті 1 визначення "комплекси (ансамблі)" пропонуємо викласти в наступній редакції:
"комплекси (ансамблі) – топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини з прилеглими до них культурними ландшафтами, територіями культурно-історичного, етнографічного значення";
в пункті 2 пропонуємо вид "історичні" розділити на три види: історичні, історико-культурні та меморіальні (при визначенні меморіального виду слід зазначити ступінь значущості таких об'єктів, виходячи з хронологічних меж, ступені автентичності, цілості тощо);
в пункті 2 частини третьої:
передбачено, що до видів культурних цінностей належать "воскові валики для фонографів, платівки для грамофонів, патефонів, електрофонів (моно, стерео або квадро), магнітні стрічки та диски", вважаємо за доцільне в цьому випадку уточнити, які саме диски можуть належати до культурних цінностей;
пропонуємо доповнити цей пункт, указавши такі культурні цінності, як старовинні та рідкісні марки, зброя, музичні інструменти, монети.
Крім того, стаття 2 не містить класифікації об'єктів культурної спадщини за рівнем цінності, що необхідно для розмежування пам'яток світового значення, які перебувають на території України, і пам'яток національного та місцевого значення.
5. Статтю 3 потрібно доповнити нормою, що передбачає принцип, який дозволяє забезпечувати виявлення нових об'єктів культурної спадщини з наступним їх поставленням на державний облік.
6. Статтю 4 пропонуємо доповнити нормою, що передбачає примусову реєстрацію об'єктів культурної спадщини, в разі якщо їхні власники не здійснили реєстрацію в добровільному порядку в установлений строк.
7. Стаття 5 передбачає зміну системи органів охорони культурної спадщини і фактичне скасування органів охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим та органів охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій.
Пропонована законопроектом система органів управління визначається зайвою централізацією, що порушує окремі конституційні принципи, норми законів України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" і "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим", а також не є виправданою з погляду ефективності управління.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 138 Конституції України охорону і використання пам'яток історії віднесено до відання Автономної Республіки Крим.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим віданню Автономної Республіки Крим підлягає вирішення питань охорони і використання пам'яток історії і культури з урахуванням особливостей Автономної Республіки Крим.
Статтею 14 Закону України "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює виконавчі функції та повноваження з питань, віднесених до самостійного відання Автономної Республіки Крим, у тому числі з питань охорони пам'яток історії та культури.
Статтею 27 цього Закону визначені повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері охорони пам'яток історії та культури, а саме: забезпечення збереження пам'яток історії та культури; здійснення заходів щодо забезпечення охорони пам'яток історії та культури; збереження та використання культурного надбання; забезпечення належного захисту та утримання об'єктів археологічної спадщини на території Автономної Республіки Крим; проведення моніторингу стану збереження археологічних пам'яток; визначення меж територій пам'яток місцевого значення та за твердження зони їх охорони.
Отже, виконання вищепойменованих виконавчих функцій і повноважень із питань, віднесених до самостійного відання Автономної Республіки Крим, має здійснювати відповідний орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Наразі ці функції виконує Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, який входить до системи органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
Слід зауважити, що згідно з частиною другою статті 3 Конституції Автономної Республіки Крим однією з основних гарантій Автономної Республіки Крим є врахування особливостей Автономної Республіки Крим, передбачених Конституцією України, органами державної влади України при прийнятті рішень, які стосуються Автономної Республіки Крим.
На підставі викладеного вважаємо необхідним зберегти існуючу модель управління у сфері охорони культурної спадщини, а при визначенні обсягу повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини пропонуємо виходити з переліку, встановленого Законом України "Про охорону культурної спадщини", з урахуванням пропозицій до цього Закону, схвалених Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 23 травня 2012 року № 809-6/12.
Крім того, пропонуємо частину першу статті 5 викласти в такій редакції:
"1. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи у сфері охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі – органи охорони культурної спадщини) належать:
центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;
територіальні органи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим – орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони культурної спадщини;
органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.
Зазначені органи складають єдину систему органів охорони культурної спадщини України".
8. Зважаючи на запропоновану редакцію частини першої статті 5, пропонуємо в статті 8:
назву викласти в наступній редакції:
"Стаття 8. Територіальні органи охорони культурної спадщини, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони культурної спадщини, органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування";
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Територіальні органи охорони культурної спадщини створюються Кабінетом Міністрів України в областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного значення і виконують функції центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини у визначених ним межах, а також здійснюють державний контроль і нагляд у сфері охорони культурної спадщини.
Положення про територіальні органи охорони культурної спадщини затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини створюється, реорганізується і ліквідується Верховною Радою Автономної Республіки Крим за пропозицією Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини діє в межах повноважень, визначених чинним законодавством, і здійснює контроль і нагляд у сфері охорони культурної спадщини на території Автономної Республіки Крим.
Положення про орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим".
9. Частину другу статті 10 викласти в такій редакції:
"2. Територіальні органи охорони культурної спадщини областей , міст Києва і Севастополя, інших населених пунктів для погодженого вирішення питань щодо охорони культурної спадщини можуть створювати з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків консультативні ради , що діють на підставі типового положення , яке затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Склад консультативної ради затверджується керівником відповідного територіального органу охорони культурної спадщини. Витрати на роботу цих рад здійснюються органами охорони культурної спадщини.
На території Автономної Республіки Крим із провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків створюється науково-методична рада , положення і склад якої затверджується органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони культурної спадщини".
10. В частині п'ятій статті 18 слова "територіальним органам охорони культурної спадщини" замінити словами "територіальним органам охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони культурної спадщини".
11. В абзаці другому частини другої статті 26 слова "уповноваженими ними територіальними органами охорони культурної спадщини" замінити словами "уповноваженими ними територіальними органами охорони культурної спадщини, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони культурної спадщини".
12. У частині третій статті 45 слова "Територіальний орган охорони культурної спадщини" замінити словами "Територіальний орган охорони культурної спадщини, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони культурної спадщини".
13. Частину четверту статті 61 пропонуємо доповнити абзацом такого змісту:
"культурні цінності, занесені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини України".
14. Статтю 63 пропонуємо доповнити частинами третьою, четвертою наступного змісту:
"3. Тимчасове вивезення культурних цінностей здійснюється на умовах митного режиму реімпорту, передбаченого чинним законодавством України.
4. У разі тимчасового вивезення культурних цінностей авторами з метою їхнього продажу за межами митної території України режим тимчасового вивезення може бути змінено за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства про митну справу, сплати податків і зборів, передбачених чинним законодавством України".
15. У статті 64:
по всьому тексту слова "вивезення (тимчасового вивезення)" в усіх відмінках замінити словами "тимчасового вивезення" у відповідних відмінках;
частину першу доповнити абзацом такого змісту:
"Культурні цінності, зазначені в пункті 4 статті 61 цього Закону, можуть бути тимчасово вивезені за межі митної території України за наявності згоди центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини";
частину четверту викласти в наступній редакції:
"4. Умови угоди щодо тимчасового вивезення культурних цінностей не можуть бути змінені після видачі свідоцтва на право тимчасового вивезення рухомих об'єктів культурної спадщини (крім авторських витворів, що вивозяться авторами з метою їхнього продажу за межами України)";
доповнити частиною п'ятою такого змісту:
"5. Взаємодію з митними установами під час митного контролю культурних цінностей, які переміщаються через митний кордон України, здійснюють структурні підрозділи відповідних органів охорони культурної спадщини".
16. У статті 65 по всьому тексту слова "вивезення (тимчасового вивезення)" в усіх відмінках замінити словами "тимчасового вивезення" у відповідних відмінках.
17. Міжнародна співпраця у сфері охорони культурної спадщини передбачає створення на території України та за її межами міжнародних науково-вишукувальних експедицій, міжнародних археологічних місій (інститутів, шкіл).
У зв'язку з цим пропонуємо розділ X доповнити статтями 96, 97 наступного змісту:
"Стаття 96. Міжнародна експедиція
Міжнародна експедиція – науково-дослідна структура, створена на підставі договорів про наукове співробітництво між науковими, музейними, освітніми установами та заповідниками України з аналогічними установами інших країн.
Керівниками міжнародних експедицій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які мають право на отримання відкритих листів і дозволів на право проведення науково-вишукувальних робіт, включаючи археологічні розкопки та розвідки.
Фінансування міжнародних експедицій здійснюється за рахунок коштів, зазначених у статті 83 цього Закону.
Стаття 97. Міжнародна археологічна місія (інститут, школа)
Міжнародна археологічна місія (інститут, школа) – представництво зарубіжної вищої навчальної або наукової установи, музею, яке покликане виконувати науково-дослідні завдання, міжнародні та гуманітарні функції, що сприяють зміцненню культурних зв'язків між народами; сприяти розвитку досліджень у галузі національної історії України, археології та суміжних із ними наукових дисциплін, координації діяльності різних державних структур, громадських об'єднань, фахівців.
Міжнародна археологічна місія (інститут, школа) сприяє розвитку наукових знань у галузі історії та археології України і закордонних країн, проведенню науково-вишукувальної, реставраційної, культосвітньої роботи, розвитку туризму, розширенню та поповненню національного колекційного фонду, охороні національних пам'яток історії та культури, є базою для підготовки висококваліфікованих наукових кадрів.
Фінансування міжнародних експедицій здійснюється за рахунок коштів, зазначених у статті 83 цього Закону".